Правда про джерело Анни: сепаратисти на кордоні з Тернопільщиною втратили цілющу воду

Правда про джерело Анни: сепаратисти на кордоні з Тернопільщиною втратили цілющу воду

Знамените джерело святої Анни в Онишківцях, що неподалік Кременця, але адміністративно належить до Рівненщини і донедавна було об’єктом паломництва, пересохло.

Знамените джерело святої Анни в Онишківцях, що неподалік Кременця, але адміністративно належить до Рівненщини і донедавна було об’єктом паломництва, пересохло.

Знамените джерело святої Анни в Онишківцях, що неподалік Кременця, але адміністративно належить до Рівненщини і донедавна було об’єктом паломництва, пересохло.

Місцеві мешканці й активісти переконані, що причина цього – прагнення наживи церковників Московського патріархату, адже вода поменшала відразу після того, як навпроти скиту святої праведної Анни Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря, де знаходиться чудодійне джерело, почали зводити новий храм. Імовірно, під час будівництва пошкодили джерельну артерію, і вода поступово почала зникати…

Як з’ясувалося, проблема із зменшенням води в джерелі не нова, але цього разу дійшло до критичного рівня. Вперше з цим у монастирі зіткнулися у 2010-ому році, коли почали будувати новий храм. Тоді, щоб вийти зі становища, пробурили свердловину й проклали трубопровід, щоб наповнювати обрядову купальню. Тепер навколо ще незбудованої церкви вже є п’ять свердловин, останню з яких зробили три роки тому, але…

– Я 14 років працював приватним підприємцем в Онишківцях, тому всі зміни відбувалися там на моїх очах, – розповідає депутат Почаївської міської ради Микола Замковський. – Новий храм запланували збудувати на території скиту ще у 2009 році, однак чомусь плани змінилися і його почали зводити відразу через дорогу, на людських паях. А цього, очевидно, не можна було робити, бо там, кажуть, проходять основні підземні водні артерії, що наповняють джерело (купальню) і річку біля нього.

Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир. На задньому плані будується новий храм.

Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир. На задньому плані будується новий храм.

Бувало, звичайно, що від літньої до зимової Ганни рівень води в джерелі трохи падав, але ніколи не було такого, щоб вода зовсім зникала. Рятувалися тим, що бурували свердловини, а коли це не допомагало, то ночами наповнювали купальню просто з пожежних машин, що приїжджали з Кременця. Віряни й прочани, які були на джерелі неодноразово, зауважували, що вода вже зовсім не така, як було раніше, адже колись круглий рік температура води була 4-5 градусів плюс і навіть за найлютіших морозів не замерзала, а цього року на Різдво купальня вкрилася кригою…

– Це яскравий приклад, який демонструє, що буває після того, коли на святому місці роблять бізнес, – каже громадський активіст, волонтер і депутат Почаївської міської ради Тарас Паляниця. – Найбільше засмучує те, що люди приїжджали на джерело оздоровитися і зцілитися, напитися свяченої води, а їх дурили, пропонуючи скупатися у звичайній воді. То ще потрібно з’ясувати, чи ніхто не захворів після такого «лікування», адже у цій недезинфікованій воді могло бути що завгодно…

Тим часом служителі Московського патріархату, намагаючись відвернути провину від себе, спирають усе на зміну клімату й погодні умови. Посилаються на науковців, які, мовляв, причину пересихання джерела вбачають у малій кількості атмосферних опадів, а відтак слабкому живленню підземних вод. «Батюшки» поширюють також версію, начебто має минути сім років, і тоді нормалізується рівень підземних вод.

– Звичайно, це все нісенітниці! – обурюються активісти. – Таке прекрасне місце було, вода лікувальні властивості мала, а до чого довели?! Ні джерела тепер, ні річки… Вочевидь, ніщо не минає безкарно, де все продають, за винятком хіба що повітря. Продають нібито цілющу воду, яку можна в звичайній криниці набрати, продають якусь мастику від усіх болячок і навіть шоколадки, загорнуті в упаковки з написом «Джерело святої Анни». Це комерція і обман, а не віра!

Нині, незважаючи на те, що джерело пересохло, біля скиту святої Анни все одно буває людно, адже місце традиційно досить популярне серед прочан і туристів. Побувавши в Почаївській лаврі, вони звідти їдуть на Божу гору під Кременцем і відповідно в Онишківці, на джерело святої Анни.

До речі, минулого року, коли тут не стало води, спритні ділки миттєво зорієнтувалися і з благословення священиків із Почаївської лаври вирішили зробити купальню на кшталт джерела святої Анни, щоб заманювати прочан, у селі Старий Почаїв, де також було джерело і невеличкий ставок. З цією метою навіть вирили екскаватором великий котлован, але… прогадали, бо джерело перестало бити. Вийшло так, що тепер нема ні того, що хотіли створити, ні того, що було. Ці випадки промовисто доводять, що святиня і гроші – поняття несумісні, бо там де є Бог і молитва до Нього, там не місце матеріальній наживі. Тим більше з боку тих, хто Йому нібито служить…

НОВА Тернопільська газета











Загрузка...