Володимир Труш – про рік роботи на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації

gazpostach

Володимир Труш – про рік роботи на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації

Володимир Труш

У березні 2020 року Тернопілля очолив Володимир Труш. Перший рік його роботи на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації аналітики вважають роком сміливих рішень. А Володимир Любомирович – роком продуктивної роботи.

Про основні напрямки роботи, ефективність команди управлінців та про особисте, журналісти Прикарпатської інформаційної корпорації поспілкувалися з Володимиром Трушем.

– Пане Володимире, рік тому, 20 березня, Ви увійшли в робочий кабінет, маючи особисто сформований кейс першочергових завдань. Пригадуєте той перший робочий день?

– Насамперед, я мав і маю за мету – покращити рівень життя людей. І робити роботу не для власного іміджу, не для політики, а для блага мешканців області. Навколо цієї осі рухаються дії усієї команди, яка працює зі мною. Перший день роботи в ОДА був дуже важким: прийшлося приймати рішення про впровадження надзвичайної ситуації та жорсткого карантину в області.

– Як розцінюєте своє призначення на посаду очільника Тернопільщини?

– Те, що я голова ОДА – це не є моя Фата Моргана. Це реальна посада, яку вважаю фактом високої довіри. Зі свого боку вважаю за обов’язок виправдати цю довіру та показати ефективну роботу. А особистий комфорт, побутові зручності, якісь статусні речі – це другорядне. Ми з моїми заступниками винаймаємо житло в одному будинку. І коли мене питають, як часто я проводжу з ними наради, то я ставлю зустрічне запитання: «Ви маєте на увазі до 21-ї години чи після?». Тобто, і після офіційного робочого дня ми продовжуємо працювати за місцем проживання: спілкуємось, аналізуємо, плануємо.

– За повноваженнями очільники обласних державних адміністрацій – це представники глави держави в регіонах. Як часто спілкуєтесь з Президентом України чи його Офісом?

– Зазначу, що пандемія внесла величезний дисонанс у живе спілкування на всіх рівнях. Але маємо щопонеділка селекторні наради, які проводить офіс Президента, щосереди – Кабінет міністрів. При робочій необхідності можна набрати телефонний номер і переговорити з потрібною людиною особисто. Вважаю, що комунікація є достатньою. Звичайно, що спілкуватися безпосередньо теж необхідно.

– Ви магістр з економіки та підприємництва, бакалавр з філології, бакалавр з права. Але у теперішній роботі, мабуть, найбільше допомагає ваш практичний досвід, здобутий, скажімо, у структурі податкової міліції Івано-Франківської області.

– Податківець – це було 13 років тому. За час, що минув, я став більше бізнесменом-підприємцем, а тепер ось – державним службовцем. Допомагає в роботі все. І знання іноземної мови – теж. Англійська дозволяє мені спілкуватися без перекладача з інвесторами, послами інших країн. Практика в цілому – це для мене той багаж знань, який допомагає приймати швидкі та зважені рішення і бути готовим за них відповідати.

– Володимире Любомировичу, наскільки Ви оновили кадровий склад команди, яку застали після свого попередника у Тернопільській ОДА?

– Залишився один заступник і я задоволений його роботою. А п’ять заступників – нові. Це люди, яким я довіряю, в професійності яких я переконаний. Географія, звідки вони приїхали, широка: це Київ, Харків, Івано-Франківськ.

А ніхто Вам не докоряв, що мати тільки одного заступника із тернополян – це своєрідна недооцінка місцевих управлінців?

– З одного боку, на етапі форматування керівництва обласної державної адміністрації, я не знав місцевих кадрів. З іншого боку, 99% працівників ОДА – це якраз люди місцеві. Тобто, команда в цілому є місцевою. А керівний склад – це люди, які запрошені до управління, для формування та виконання стратегічних завдань. В принципі, я вважаю, що ключовим критерієм підбору кадрів ОДА має бути їх IQ та високий фаховий рівень, щоб при них область розвивалась. Перший рік роботи показав, що нам це вдається.

– Якщо так, то назвіть, будь ласка, три результати, які ви вважаєте успішними.

– Я не задумувався над такою градацією, але спробую відповісти. Належно виконаною роботою вважаю підготовку системи охорони здоров’я області до роботи в умовах протидії коронавірусу. У той час, коли я приступив до роботи на Тернопільщині, ніхто не розумів, що це хвороба, як їй протидіяти, звідки взяти для цього додаткові фінансові ресурси. Але сьогодні можу сказати, що завдяки злагодженій роботі з медиками, ми підсилили роботу лабораторного центру, який на сьогодні є найпотужнішим в західному регіоні України. Закупили обладнання, підготували приміщення нового корпусу. Це зробили в надзвичайно короткі терміни. Тепер установа може проводити понад 2 тисячі досліджень на ковід у добу. В області підготували понад дві тисячі для надання допомоги хворим на COVID-19. До 90% ліжкового фонду підведено кисень. У закладах охорони здоров’я встановили кисневі станції. Оновили обладнання в опорних лікарнях на суму 42 млн грн. У нас найнижчий в Україні показник летальності від ускладнень коронавірусної хвороби. А збережені життя людей – це найголовніше. І зараз, коли сусідні області знову в червоній зоні, ми все ще тримаємось у помаранчевій.

– А що вважаєте ще одним позитивним результатом-2020?

– Це виконаний бюджет області. В умовах, коли в усьому світі пандемія серйозно підірвала економіку, нам теж не просто було знайти ресурси, щоб кошторис області відповідав потребам розпорядників. В липні минулого року ми бачили, що до виконання закладених цифр бюджету по року не вистачатиме 40 мільйонів гривень. Але за фактом недобрали тільки на 5 мільйонів. Тобто, загальний відсоток виконання бюджету області – 99,3. Я вважаю, що це дуже добрий результат. Вдалося провести виплати за усіма захищених статтях бюджету, усі працівники бюджетної сфери отримали зарплату.

– Цікаво, які позитивні моменти були в економіці, адже це джерело надходжень до бюджету, про який ми говорили.

– Попри пандемію та усі її наслідки, впродовж року створено 8 тис. нових робочих місць. На 700 осіб збільшилась кількість зареєстрованих підприємців. Тернопільщина активно долучилася до програми «5-7-9». З початку дії програми в області видали 299 кредитів на суму понад 860 млн грн. Відкрили: асфальтобетонний завод компанії ТОВ «Техно-Буд-Центр»; цех з виробництва гранульованого вапняку ПрАТ «Тернопільський кар’єр»; відновили роботу ТОВ «Бережанський цегельний завод «Керамік». Впродовж року в області капітально відремонтовано 162 км доріг державного значення. Це рекордний показник за останні десять років.

–Тернопільщина – це аграрна область. Як проявив себе цей сектор економіки?

– За підсумками 2020 року область зайняла восьму позицію у рейтингу регіонів України за обсягами сільськогосподарського виробництва. А за підсумками січня-2021 ми уже перші в цьому рейтингу. Хочу сказати, що у мене є смілива амбіція – вивести Тернопільщину у ТОП-5 областей щодо соціально-економічного розвитку в цілому.

– Це може вдатися?

– Має вдатися. Ми команда лідерів. І програвати не вміємо. Я вже про це неодноразово казав. А повертаючись до розмови про аграрну галузь Тернопільщини, треба сказати, що працюємо над тим, аби вона не була суто сировинною, а ще більш активно розвивала перероблення продукції й нарощувала додану вартість. Зараз в області будують нові заводи, вводять нові переробні цехи. Щодо інших галузей, то маємо ефективні об’єкти відновлювальної енергетики – у нас є вітрові й сонячні електростанції. Взагалі, територіально область не велика, але вона компактна і цікава, в тому числі для інвесторів. Тут є що розвивати.

– Йдеться про внутрішніх – українських інвесторів чи й потенційних закордонних партнерів?

– Як на мене, то не варто розділяти інвесторів умовно на «внутрішніх» та «зовнішніх». Головне щоб інвестор прийшов та був готовий вкладати кошти, примножувати таким чином нашу економічну складову, на якій базується соціальний розвиток. А ми зі свого боку готові в рамках закону створювати для інвесторів сприятливі бізнес-умови. Яскравим прикладом такого інвестування є успішна робота міжнародної компанії «Шредер». Освітлювальне обладнання, яке тут випускають, – декоративне, тунельне, промислове, освітлення автомагістралей та архітектурна підсвітка – мають постійний попит в Україні та за кордоном. Ще один приклад успішного бізнесу з приватним капіталом – компанія «Ватра». Її освітлювальні прилади, зокрема, освітлюють Австрію. Внутрішні інвестори – це й наші аграрії, які на цьому етапі вкладають 500 – 600 мільйонів гривень у будівництво нових тваринницьких комплексів. Нещодавно ми мали зустрічі з китайськими, турецькими інвесторами, які придивляються, на які бізнес майданчики до нас зайти. Ми пропонуємо, зокрема, наші індустріальні парки.

– Як часто згадуєте рідну Рогатинщину, чи не тягне вас до села Лучинці, де ви народилися?

– Оскільки працюємо з командою, так би мовити у турборежимі, то відриватися на спомини немає часу. Та перед вихідними звичайно хочеться додому, до сім’ї. Хоча, як ми вдома жартуємо, сім’я стала у нас «трансконтинентальною»: дружина живе у Рогатині, дочка у Львові, а я у Тернополі. Знаєте, недавно спіймав себе на думці, що я вже почуваюся тернополянином.

– Це як?

– Виходячи з ОДА, я щоразу бачу навпроти пам’ятник Степану Бандері. І розумію, що перебрався в область, яка мені імпонує. Тут загострені націоналістичні погляди та сильне українське начало. Як на мене, то в усій України є тільки дві речі, які не вдається побороти заради потужного руху вперед: це агресія Росії та пандемія.

– Чи багато на Тернопільщині воїнів АТО і як область їх підтримує?

– Багато. Постійно приділяємо увагу соціальному захисту учасників АТО/ООС, членів їхніх сімей та сімей загиблих воїнів. Існує спеціальна програма їх підтримки, в рамках якої, зокрема, на останній сесії облрада виділила кошти на закупівлю медикаментів та харчових продуктів, щоб воїнів ООС безплатно лікувати у медичних закладах області. Також ухвалили рішенням про надання квартири сім’ї загиблого воїна – без годувальника залишились дружина та троє дітей. До слова, зараз підбираємо земельну ділянку, на якій можна було б збувати житло для учасників АТО/ООС. Вважаю, що наші захисники вже зробили краще для України, а влада має робити все для того, щоб вони відчували покращення у своєму житті.

– Тернопіль – політично активний. Чи є у місті сили або окремі особистості, які радіють, коли ви помиляєтесь, або робите щось не так?

– Недоброзичливці є, скептики є, конкуренти є. В Україні деколи політика переважає над здоровим глуздом. І Тернопільщина у цьому плані – не є винятком. Хоча, як каже афоризм, не помиляється той, хто нічого не робить. Однак ми швидко корегуємо свої помилки й намагаємось мінімізувати їх кількість.

– Образно кажучи, зараз робота – Ваша стихія. Чи часто спілкуєтеся зі своїми колегами – головами облдержадміністрацій України?

– Практично щодня. В понеділок у нас онлайн-нарада, яку проводить Офіс Президента, в середу – Кабмін. В інші дні – спілкуємось по потребі: консультуємось щодо тих чи інших проектів чи ідей, щось переймаємо один в одного. З колегами з західної України у нас дружні відносини.

– З головою Івано-Франківської ОДА у вас теж дружні стосунки? Адже він працює на посаді недавно…

– Наразі я з Андрієм Бойчуком тільки раз спілкувався телефоном.

– Що Вам ближче до душі – державна служба чи бізнес? І може бачите себе міністром чи… президентом?

– Про інші посади не думаю. Зосереджений на роботі тут і зараз. Але мені тільки 40, тому доречно сказати, що поганий той солдат, який не мріє стати генералом.

– На завершення – непросте запитання: «Ви щаслива людина?».

– Так, я щасливий, бо я здоровий. В мене є сім’я – ми всі здорові, тож я точно щасливий. Здоров’я та можливість працювати і розвиватися – це мій еталон щастя.




















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)