Вертеба – печера-музей Трипільської культури та її околиці

Вертеба – печера-музей Трипільської культури та її околиці

Глибини історії приховують від нас тисячі подій, таємниці розповідей яких привідкривають стародавні артефакти. Яким було життя 5 000 років тому, чим жили наші предки, кому поклонялись, кого боялися, чому спускалися в лабіринти печер, чи вміли кохати і мріяти? Безліч питань і ще більше теорій, адже знання і вміння давніх людей вражає. Цілий світ трипільської культури чекає на мандрівників в найзагадковішій печері Тернопілля - Вертебі.

  Тепле Сарматське море, що відступило з території нашого краю мільони років тому, залишило по собі незчисленні скарби - товщі гіпсу, в яких під дією тектонічних рухів утворилося безліч тріщин. З плином часу вода, що рухалася цими тріщинами створила неймовірні лабіринти з галерей, коридорів і гротів. На Тернопіллі налічується близько 100 різноманітних печер, три з яких екскурсійні, проте лише одна найбільше приваблює археологів і науковців зі всього світу своїми незліченними скарбами. Вчені називають її "Подільською Помпеєю", за унікальні артефакти, що знаходять в печері, названою Вертеба, ще з 19ст. .

 

Печера Вертеба - це гіпсова печера , розташована на Тернопіллі в Борщівському районі неподалік села Більче-Золоте. Довжина підземних ходів близько 9 км, тут стабільна температура протягом року 9-10° С при відносній вологості 92-100%. В печері є прокладений екскурсійний маршрут, з широкими галереями та гарним освітленням і неймовірно цікавими експонатами. Це перший в Україні підземний музей трипільської культури, який є відділом Борщівського обласного краєзнавчого музею, тому у всіх подорожах печерою туристів супроводжують справжні археологи і наукові працівники, які розповідають цікаві і надзвичайно захоплюючі історії з життя підземного лабіринту. У Вертебі постійно проходять археологічні розкопки, тому з кожним разом екскурсійні експонати доповнюються і з'являється все більше інформації про трипільську культуру.

 

Майже два століття тому, одного погожого дня 1922 року, власник села Більче-Золоте Ян Хмелецький на полюванні підстрелив лиса, а поранений звір втік від пана, та й сховався в ямі серед поля. Зацікавившись незвичним отвором в землі Хмелецький взяв на підмогу кількох мешканців села і п'ять літрів вина "для підняття бойового духу". За отвором виявилась печера в якій знайшли залишки вогнищ, різноманітну кераміку, кістки тварин, рештки людей та безліч інших артефактів. Печеру назвали Вертебою, що походить від слов'янського слова "вертеб" - печера, важкодоступна яруга, балка. І ніхто в той час навіть не здогадувався що це залишки культури зниклої цивилізації, старшої за шумерську. ЇЇ спершу назвуть "культурою мальованої кераміки" і лише в 1893 році коли на Київщині в селі Трипілля під час розкопок знайдуть подібні артефакти, перейменують на Трипільську.

 

Більше 5 000 років тому на території сучасної України проживада цивилізація хліборобів, яку ми зараз називаємо Трипільською. За дослідженнями вчених саме Тернопілля було центром їхньої культури. На поверхні землі вони будували будинки, обробляли землю, вирощували худобу і лише протягом 6 столітть епізодично спускались під землю в печеру що зветься Вертеба. Що змусило наших предків жити під землею, в темних прохолодних лабіринтах, вчені ще до сьогодні досліджують різні теорії. А про те що трипільці жили в печері свідчать закіпчені частини печери, залишки багаття та десятки-сотні тисяч знайдених артефактів. Можливо вони тут ховались від нападників чи в залах печери було їхнє святилище достаменно цього ніхто не знає.

За селом Більче-Золоте простягаються незліченні поля: пшениці, кукурудзи та іншого збіжжя. Безкрайні краєвиди, серед яких заховався вхід у печеру повну скарбів, ще з далеку видно глек на камені, така собі позначка, а підійшовши ближче бачиш прямо в полі яму зі сходами і двері в вапняку, що відблискує кристалами. І уяви не вистає щоб осягнути що під цими навколишніми землями, знаходяться лабіринти коридорів і гротів, темні ходи, в яких блукали давні люди.

Зійшовши під землю зачаровано оглядаєшся навколо, екскурсійний маршрут гарно освітлений, а висота стелі дозволяє всюди ходити вільно. На вході зустрічає велика брила, яку невідомий силач поставив на п'ядестал каменю. Далі можна побачати як проводяться розкопки, сліди давніх вогнищ і печей-лежанок, а ось і уламки глека, залишки кісток яким 5 000 років. В гротах виставлені експозиції фігурок і амулетів, знайдених в печері, реставровані глеки і кераміка, ціла колекція зернотерок, показана діарама життя трипільців. В одному з залів виставлені різні види кристалів вапняку, що вражають своєю формою і будовою. Кожний експонат підземного музею вражає, вироби з глини, які напрочуд гарно збереглися, виготовлені без гончарного кола, знаряддя праці з каменю і кістки, амулети, прикраси та безліч жіночих фігурок, яким поклонялись.

 

 

Неподалік печери Вертеба, за 11 км, в селі Монастирок знаходиться  стародавнє місце сили - скельний храм та жертовний камінь. Тут в язичницькі часи проводили свої ритуали волхви, підніше поселилися монахи і освятили храм. Поруч є залишки церкви і монастиря 17 ст. А навколишня природа вражає своєю красою та величчю.

Тим хто хоче більше дізнатися про історію краю, а зокрема про трипільську культуру варто навідатись в Борщівський обласний краєзнавчий музей, що знаходиться в центрі міста Борщева в колишньому Народному домі, зведеному в 1908 році. Декілька залів з багатою експозицією, нікого не залишать байдужими, тут історія привідкриває свої таємниці.

 

Печера Вертеба - це унікальне місце, поєднання природньої краси зі спадком давньої цивилізації, утворює по справжньому особливий підземний світ. Розкопки що тут постійно відбуваються дають відповідь на безліч питань та породжують ще більше. Це місце наповнене особливою атмосферою таємниці та містики, дає можливість привідкрити двері в історію зниклої культури, зрозуміти як жили наші предки. А для справжніх мандрівників це шанс зануритись у незабутню пригоду, адже навкого стільки цікавого і незвичайного. З Тернополя до печери Вертеби 107 км, також можна доїхати до села Більче-Золоте на рейсовому атобусі, і пройти ще біля 2 км пішки. За екскурсію потрібно домовлятися заздалегідь з праціниками Борщівського краєзнавчого музею.












Загрузка...