Наталя Дзеньків («Lama») : Якби я не стала музиканткою, то була би лікарем…

Наталя Дзеньків («Lama») : Якби я не стала музиканткою, то була би лікарем…

ламаНещодавно до файного міста Тернополя в рамках всеукраїнського туру на підтримку свого нового альбому «Назавжди» завітала «Lama», яка у ПК «Березіль» подарувала тернополянам незабутній рок-н-рольний концерт. Про особливості нового альбому, який готувався до випуску протягом чотирьох років, читачам «Міста» розповіла завжди стильна й оригінальна солістка групи Наталя Дзеньків, голос якої не сплутаєш із голосом жодного іншого українського виконавця.

– Наталю, відомо, що «Назавжди» – Ваш третій за ліком студійний альбом. Розкажіть, чим цього разу порадує слухачів Lama?

– Перш за все скажу, що наш новий альбом «Назавжди» відрізняється від попередніх. Половину текстів і музики я написала сама. «Назавжди» конкретно рок-н-рольний альбом. Тут дещо інша стилістика Lam’и. Новий альбом вийшов досконалим, чуттєвим, у ньому присутні різноманітні поєднання електронних звуків. Досі ми не використовували шумових ефектів. Наприклад, для пісні «Ангел» наш продюсер Віталій Телезін спеціально їздив на залізничну станцію, щоб записати звук поїзда. Саме таким, справжнім, душевним рок-н-ролом потішимо на сьогоднішньому концерті своїх слухачів. 

– Як часто буваєте в рідному Івано-Франківську?

– Як тільки випадає вільна хвилина, обов’язково навідуюсь до Івано-Франківська, до мами, яка після смерті батька залишилась сама. Полюбляю приїздити в рідне місто.

– Яке враження на Вас справляє Тернопіль? Чи пам’ятаєте день, коли вперше тут побували?

– В Тернополі буваємо часто, не лише із сольними концертами, а й з корпоративними виступами. Це місто нас дуже любить, і ми відповідаємо йому взаємністю. Не пригадую, коли вперше побували тут із концертом. Найяскравішим спогадом про Тернопіль залишається концерт на міському стадіоні, який був повністю заповнений. Помітно було, що люди нас чекали. Той концерт нагадав мені фестиваль Вудсток.

– Ким би Ви були, якби не стали музиканткою?

– Якби я не стала музиканткою, то була би лікарем. Це якщо говорити про професію, не пов’язану з музикою.

– Якби була така можливість, із ким із відомих людей минулого хотіли би зустрітись?

– Навіть не знаю… Можливо, з Джимом Моррісоном. Його творчість для мене близька в енергетичному плані, вбачаю в ній щось магічне.

– На що Вам ніколи не шкода часу і грошей?

– Часу і грошей мені ніколи не шкода на родину, на музику, на те, що необхідно для мого життя, життя моїх рідних і близьких.

– Чи памятаєте своє перше кохання?

– Пам’ятаю. Це було в школі, коли мені було 17 років. Закохалась у хлопця, який був барабанщиком. Разом вчились у школі, були учасниками шкільного вокально-інструментального ансамблю. Почали зустрічатись, але згодом розійшлись. Що цікаво, його мама зійшлася з моїм дядьком, ми з ним родичі до сих пір.

лама2– В одному зі своїх інтервю Ви розповідали, що назвали групу «Lama» тому, що Вам наснився чернець, який сказав слово «лама». Вірите у віщі сни?

– Вірю. Мені досить часто сняться сни, які говорять про події, які мають статися в майбутньому. Групу назвала не тільки тому, що приснився чернець, а й тому, що філософія, релігія Далай-лами в певний період мого життя допомогла мені, направила в потрібне русло. Іноді сняться сни, пов’язані з політичними подіями. Вперше такий сон приснився 30 листопада, після того, як побили студентів на Майдані. Приснилась каблучка на безіменному пальці, на якій була вирізьблена братська могила. Снилась війна, солдати, які переслідують мене. Занепокоєна довго думала, що б ці сни могли означати. Згодом у Києві сталася кривава бійня, під час якої на той світ відійшла Небесна сотня.

– Доводилось читати, що до 25-ти років Ви боялися старості. Зараз маєте якісь фобії?

– Колись, ще в дуже юних роках, думала, що в 25 років життя для молодої людини закінчується (посміхається). Але, коли переступила межу в 25 років, відчула, що навпаки стаю молодшою, зрозуміла, що щоразу стаю мудрішою, свідомішою. Кожен вік по-своєму прекрасний. Зараз, мабуть, моя єдина фобія – це те, що я боюся темряви. 

– Формула успіху Наталі Дзеньків – це…

– Формула успіху? Як такої формули немає. Кожна людина сама відчуває, що їй потрібно, щоб почуватися успішною, щасливою. Найперше, що потрібно, щоб досягнути успіху, – це бажання щось робити, наполеглива праця, чітко поставлена ціль, до якої потрібно іти. Не потрібно намагатися робити все й одразу. Краще зосередитися на чомусь одному, щоб бути впевненим, що зробиш усе заплановане.

Розмовляв Андрій Омельницький












Загрузка...


Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)