Боротьба за земельні території, які належать громаді Почаївського краю триває вже близько п’яти років. Увесь цей час вперто та зухвало забрати у постійне користування їх хочуть віряни Свято-Успенської Почаївської Лаври на чолі з попами московського патріархату.
Питання про передачу трьох земельних угідь сьогодні вчергове було піднято на сесії міської ради. Націоналістичні організації й громадські активісти відстоювали позицію щодо недопущення передачі земель під правління московських попів, а ті, в свою чергу, заручилися підтримкою своїх парафіян.
Відтак, на порядок денний сьогоднішньої сесії Почаївської міськради було винесено три питання, що стосуються можливості відведення в постійне користування земельних ділянок Лаврі, загальною площею 2,4 га.
Зазначимо, що на попередніх сесіях були прийняті рішення про відкладення розгляду даних питань до періоду завершення воєнних дій на Сході України. І досягнуто це було, головним чином, завдяки сприянню націоналістів. Усі ці роки вони домагаються того, аби почаївські землі належали істинними українцям, а не представникам московського патріархату, які попри створення єдиної ПЦУ, все ще сповідують вірування російської церкви.
Однак, предстоятелі Лаври не виявили бажання миритися з таким рішенням депутатів і почали шукати інші можливості привласнення земель, таким чином дійшовши до суду, який нещодавно скасував останнє рішення міської ради та зобов’язав її провести нове голосування.
Чим же закінчилося сьогоднішнє голосування за землі та чи можна вважати це за перемогу представників моспархату? Звісно, що ні. Адже із трьох ділянок, які мали намір передати в постійне користування Лаврі, за одну все ж було проголосовано, а дві інші – допоки продовжують перебувати на балансі комунального підприємства.
Як акцентує депутат Почаївської міської ради від ВО “Свобода” Тарас Паляниця, представникам Лаври раніше пропонували альтернативні варіанти щодо прав користування, але на меті вони мають повністю їх захопити.
“Зазначені території розташовані поза мурами Свято-Успенської Почаївської Лаври і наразі є комунальною власністю. А її московські намісники не погоджуються зі способом винаймання земельних ділянок в оренду, бо претендують на постійне користування. Іншими словами така передача називатиметься приватизацією, хоча й без права продажу.
Сьогоднішнє голосування було неоднозначним: одну з ділянок більшість депутатів погодили надати в користування Почаївській Лаврі, за іншу – навпаки не проголосували, а долю ще однієї перенесли. І досягти цього вдалось, зокрема, активній позиції націоналістів”, – наголошує Тарас Паляниця.
Додамо, що це вже далеко не перша спроба депутатів віддати землі Почаївської лаври, що дало б панівну владу московській церкві на теренах української держави.
Ситуацію із наміром московських попів загарбати земельні ділянки прокоментував депутат Тернопільської обласної ради від ВО “Свобода” Василь Чашка.
“Певною мірою ми досягли запобіганню реваншу московського патріархату і досягнуто це завдяки зусиллям об’єднаних сил націоналістів – “Свободи”, “Правого сектору” і “Національного корпусу”. На превеликий жаль, одну з ділянок відстояти нам не вдалося. Тому будемо очікувати адекватних логічних пояснень від вищих представників деяких політичних партій, чиї депутати підтримали передачу земель церкві країни-агресора.
Дане питання є не так локальним, як загальнонаціональним.Оскільки, є три, скажімо так, форпости московського патріархату, які неодноразово поширювали листівки так званої ДНР, відправляли своїх людей воювати на Схід з інших, не проукраїнських позицій і т.п Власне, це питання націоналісти відстоювали із самого початку і будуть боротися українські землі до самого кінця”, – зазначає націоналіст Василь Чашка.
“Складається враження, що деякі люди забувають про те, що війна наразі триває, – говорить т.в.о голови Тернопільського обласного осередку “національний корпус” Олександр Добрий, – Зокрема, Почаївська Лавра в обличчі московських проповідників, які претендують на земельні ділянки. тому нашим святим обов’язком є недопущення втрати цих земель. Сьогодні ми могли пересвідчитись у намірах цих представників, які нам, ветеранам, говорили в обличчя образливі слова. Утім, я вірю в те, що ми зможемо відстояти справедливість, інтереси громади та української держави!”
Зауважимо, що допоки земля знаходиться в користуванні, для громади, депутатів та правоохоронців доступ залишається відкритим. Проте, якщо вона перейде у приватну власність і стане закритою територією, там спокійно зможуть переховуватись проросійські елементи, друкуватися та зберігатися сепаратистська література (як і було раніше в Лаврі), а також решта невідомих нам речей. Зокрема, доступ правоохоронців буде можливим тільки в разі судового ордеру, а іншим – вхід взагалі буде перекритим.
Тож, спільними зусиллями активних громадян, націоналістичних організацій та свідомих депутатів питання про передачу земель московським правителям все ще блокується, а більша частина Почаєва продовжує бути територією української держави.
