Людмила Максимлюк з Португалії присвятила вірші Небесній сотні

Людмила Максимлюк з Португалії присвятила вірші Небесній сотні

максимлюкСьогодні в Україні неспокійно. Болить серце за долю народу... Хочеться кричати, коли думаєш про цвіт нації -молодих хлопців, які  загинули  в  Києві. Ці героїчні люди не побоялися вмерти  за свою  країну, за її майбутнє...Усі небайдужі люди оплакують Героїв Небесної Сотні...Молитвою, серцем, словом..

Людмила Максимлюк , уродженка села Білозірка Лановецького району, яку доля закинула у далеку Португалію , присвятила " Небесним дітям  Майдану"  поетичні рядки. . Зі сльозами на очах вона молиться за їхні відважні душі. Людмила Остапівна  -  учитель від Бога, а ще -   дуже творча особистість .Криваві події на нашій землі надихнули жінку до народження  цих рядків,  присвячених  героям Небесної сотні ...

                                                             ***

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кров´ ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін—
Спереду--сотник , молодий ,вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній--сивий-сивий..

І рани їхні вже не ´їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела,злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла...

                   ***

Ти відправив свого сина за границю-

Я за своїм приїхав на Майдан.

Уже три місяці мені не спиться..

Ну як ти, синку?Як ти там?

Твого зустріли вогні аеропорту-

Мого—свічки на узбіччі  доріг..

І чорні стрічки мільйонного ескорту.

Кривавий кате!!!Як ти міг?!!

Ти вже не знаєш, куди подітись..

А я не знаю, як жить мені!!

Ми мали з сином в той день зустрітись…

Горіть тобі в пекельному вогні!!!

Нікуди не сховаєшся від себе ,

Розплата – за тобою по слідах!

І сходить сонце , і синіє небо..

А син мій... житиме в віках

***

Колискова Майдану

Пливе кача по Тисині...

Люлі-люлі моїй дитині...

 Спи спокійно, мій синочку,

 Тобі я вишила сорочку

Жовто- блакитними нитками-

Щоб пам ятав свою ти маму..

Чужі люди, підождіте!.

 Яму брати не спішіте!..

Єдиний син у домовині-

Люлі -люлі моїй дитині..

І заплаче Божа Мати,

Тебе вже буде колисати..

Не плачте ви, мої дружочки.

Вдягніть у мамину сорочку!.

Життя віддав я Україні-

Пливе кача по Тисині..

На моїм лежиш ти серці

І не зможеш там умерти...

Люлі-люлі,мій рідний сину..

Пливе кача по Тисині...






Загрузка...