Гості з Китаю, Бразилії та Франції виступили в об’єднаній громаді на Тернопільщині

Гості з Китаю, Бразилії та Франції виступили в об’єднаній громаді на Тернопільщині

У Яблуневі, Копичинської ОТГ відбувся фестиваль української пісні.

Днями в Яблуневі, що входить в Копичинську ОТГ, на Гусятинщині, відбулося подвійне свято. Там пройшов  Другий Міжнародний фестиваль української пісні «У Яблуневі яблуні цвітуть», пише "ПроТе".

Водночас відсвяткували й День матері. До організатора  свята поета-пісняра Івана Кушніра долучилися заслужений діяч естрадного мистецтва України поет-пісняр із Прикарпаття Нестор Мартинець, Буковинка,  заслужена артистка України Ірина Стиць, артисти зі Львова, Києва, Тернополя, Чорткова, Борщова. Проте основними гостями дійства були виконавці з інших країн. 

Особливо радо сприйняла публіка гостей із Китаю. Янь Менькунь українською мовою заспівав пісню про рушник. Зал  стоячи вітав оваціями співака. А його земляк Цзянь Тянью  виконав бездоганною українською народну пісню про невдале сватання, коли повернулися не з рушниками, а з гарбузами. Хлопці вчать українську лише чотири місяці. За словами їхньої викладачки, вони дуже  настирливі,  але українська складна для іноземців. А головне, що вони знають, про що співають.

Ще раз зал вставав, коли гість із Бразилії, студент Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка Рожеріо Мелло продекламував  уривок із поеми «Кавказ» і «Заповіт»  Тараса Шевченка. Ці твори він присвятив  усім жертвам війни на Донбасі, тисячам солдатів, які загинули з дня початку цієї війни, а  також жертвам Голодомору та людям, яким вдалося вижити.

Рожеріо 40 років, він уже має медичну освіту. Тернопіль для нього  –  друге українське місто. Спочатку він жив у Запоріжжі. Протягом 3-годинного концерту бразилієць переспівав з виступаючими всі пісні.

І ще  одного іноземного артиста зал вітав бурхливими оваціями, стоячи. Француз Поль Манондіз співав із залом  «Черемшину». Цей французький співак, який живе і творить в Україні, за чотири  роки вважає себе більше українцем, ніж французом.

(Людмила Островська)






Загрузка...