Тернопільський священик розповів, чому люди часто залишаються без пари

gazpostach

Тернопільський священик розповів, чому люди часто залишаються без пари

fryevhenТернопільський священик протоієрей Євген Заплетнюк у своєму дописі "Чому всі мають пару, а лише ви – самотні?" розповів  чому люди часто залишаються без пари.

Існує безліч причин того, що людина довгий час залишається самою, без пари. Однак, неможливість побудувати здорові стосунки з іншими людьми безумовно свідчить про певні труднощі людини в стосунках із собою. Як тільки людина намагається сама змінюватися, ці зміни неминуче впливають на інші сфери її життя. Змінюється її ставлення до себе, до свого життя та пріоритетів, змінюється ставлення до неї всього світу.

Найбільш очевидний приклад, який можна привести – дві протилежні крайнощі, що суттєво псують людське життя: надто висока самооцінка та невпевненість у собі. Прикладом першого є безліч історій, коли дівчина чи хлопець відмовляли в дружбі та подальших стосунках людині, яку вважали чимсь гіршою від себе, ясно розуміючи під цим, що власне становище, краса, розум чи риси характеру суттєво переважають ці ж самі характеристики в людини, яка запропонувала дружбу. Звичайно, ніхто не змушує доньку олігарха виходити заміж за місцевого бомжа – такий шлюб мало кому приніс би радість і навряд чи став би довговічним. Однак, якщо людина все життя перебираючи партнерів, ніяк не може жодного разу визначити собі рівню, слід все-таки добре поміркувати над реалістичністю її вимог до людини. І, скажіть, хто ж їй винен у такому разі? Недостойні партнери, «вінець безшлюбності», чи власне завищене его?

Правда, існує ще й інша крайність – надто велика невпевненість у собі та занижена самооцінка. При такому ставленні до себе людина завжди відчуває себе тягарем для інших, у той час, коли особи з надмірно роздутим его навпаки – вважають свою появу в будь-якому товаристві справжньою нагородою та фартом для всіх присутніх. Стосунки для людей невпевнених завжди важкі, бо маючи переконання в тому, що вони неприємно нав’язуються, зрештою, починають переконувати в цьому інших. Вони бояться осуду та критики, а тому воліють покидати межі власної «зони комфорту» (яка найчастіше обмежується рамками власної квартири) лише при крайній необхідності.

З часом, невпевнені в собі самотні люди перестають відчувати любов до самого життя. Вони все більше відчувають важкість від постійного перебування наодинці з собою, а перестаючи любити себе, їм тим більше неможливо по-справжньому покохати когось іншого. Більшість вчених психологів підкреслюють максимально тісний зв’язок між самотністю та невпевненістю в собі.

Що можна порадити людям, які страждають від заниженої самооцінки? Більшість із нас добре відчувають свої слабкі місця ще раніше, ніж нам про них розповідатимуть інші. Хіба ж товсті не знають про те, що вони товсті? А хіба для надто худих є таємницею їхня реальна вага? Хіба люди з невеликими культурним чи інтелектуальним рівнем не відчувають своїх обмежень? Всі про все дуже добре знають.

Ми знаємо свої недоліки. А, якщо так, то давайте їх щиро виправляти. І так, по мірі нашого зовнішнього прогресу, буде відбуватися удосконалення нас самих внутрішньо. Із кожним новим скинутим або набраним кілограмом, із новою прочитаною книжкою чи вивченим іноземним словом до нас буде повертатися любов до себе. Ми не будемо далі з’їдати самі себе та провокувати до цього інших. Зовсім скоро ми почнемо пишатися своїми здобутками і захочемо їх ще більше помножувати. Наша невпевненість відійде на другий план. Нам захочеться пізнавати той світ, який для нас стільки часу залишався невідомим.

Так, я дуже добре знаю, що існує безліч речей у нашій зовнішності, які ми змінити не зможемо, як би цього не хотіли. Божа воля була на те, щоб у своїх молодих літах я чомусь був лисий, мав поганий зір, а в когось із вас були писклявий голос, криві ноги, смішні руки чи ніс такої величини, який був Буратіно. Все це ми змінити не можемо. Також, ми не можемо змінити свого неприємного минулого, чи застрахуватися від усіх негараздів майбутнього. Але ми можемо та повинні змінити своє ставлення до цього скорботного факту. Ми маємо прийняти цей факт із спокійною душею та вірою і довірою Богу. Він знає з яким носом і лисиною якої величини нам буде краще та корисніше, і саме тому нам це дає. Подумаймо про те, що всі наші тимчасові фізичні недоліки та вади – це не результат небесної лотереї, а цілком продуманий Богом акт, який викликаний величезною любов’ю та турботою про нас. Чому так, ми не знаємо, але Він знає!

Відтак, маємо записати собі великими літерами, що всі ці зовнішні речі абсолютно не повинні впливати на наше власне сприйняття себе. Ми варті любові не тому, що володіємо набором ідеальних фізичних характеристик, а тому, що народилися та живемо на цьому світі. Із точки зору Творця це є цілком достатньою підставою для того, щоб нас любили інші, а ми любили їх.

Скажу зараз навіть щось більш шокуюче. Не дивлячись на те, що в своїй уяві ми залюбки виставляємо людей в певну ієрархічну систему, хто більше «крутий», а хто менше. Насправді, на тому рівні, про який ми зараз ведемо мову, – всі люди однакові. Всі однаково досконалі та однаково мають вади. А тому, перестаньте комплексувати. Ви завжди варті кращого. Не бійтеся цього прагнути і за це боротися. Між іншим, Бредд Пітт знову холостяк! 🙂

Повністю текст "Чому всі мають пару, а лише ви – самотні?" можна прочитати за цим посиланням.




















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)