Тернопілля якось не прийнято вважати проблемним регіоном щодо екологічної безпеки.
Як правило, наша область входить до двійки-трійки лідерів рейтингу в Україні за цим показником. Однак і у нашому регіоні є певні проблемні моменти, на які не слід закривати очі, адже розплата настане дуже швидко. Однією з таких проблем є прогресуюче маловоддя, що буквально висушує наш край. Чимало сіл, насамперед у південних районах області, вже зіткнулися з проблемою добування води, а у деяких населених пунктах вода торік вже стала тільки привозною. Як вважають начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Орест Сінгалевич та заступник начальника цього управління Олександр Панчук, проблема маловоддя дуже гостра і потребує негайних кроків щодо вирішення. Отож, їм слово.
Орест Сінгалевич: — В останні три роки в області спостерігається період маловоддя і це видно навіть візуально, тому Тернопільська облдержадміністрація одним з пріоритетів своєї діяльності визначила збереження водних ресурсів, раціональне їх використання та покращання їх стану.
Нині на Тернопіллі нараховується 1400 річок загальною протяжністю понад 6000 км, а також 26 водосховищ загальною площею 3,5 тис. га та 886 ставків площею 5,6 тис. га. На жаль, останнім часом спостерігається суттєве обміління багатьох річок та водойм, а деякі малопотужні річки й потічки взагалі пересохли. Та, як не прикро це констатувати, ми поки що не можемо втрутитися у ці явища, адже антропогенний вплив на навколишнє середовище призвів до кліматичних змін, у тому числі й до нерівномірного випадання опадів. Донедавна такого явища у нас не спостерігалося, підземні горизонти, ґрунтові та поверхневі води поповнювалися значно рівномірніше. Нині ж часто трапляються катаклізми — три місяці посухи, а потім буревій з великою кількістю опадів. Вода не затримується, а транзитом проходить у Дністер чи Дніпро, а потім у море. А на наших землях маловоддя як було, так і залишається.
Стали відомі деталі Архієрейського Собору УАПЦ в Тернополі
Дійшло до того, що воно сягнуло підземних горизонтів, спостерігається зниження їх дебету, і, на жаль, гідрологічні прогнози поки що невтішні, тому найближчим часом стабілізації ситуації очікувати не доводиться. На щастя, цьогоріч була більш-менш сніжна зима, отож відбулося бодай насичення верхніх горизонтів, але стратегічно це на ситуацію не вплине, і, повторюся, прогнози на подальший розвиток подій поки що невтішні.
— На природні явища неможливо вплинути, але в наших силах бодай дещо покращити ситуацію?
Орест Сінгалевич: — Ми як першочергове завдання ставимо раціональне використання того, що в нас ще залишилося, а також вживаємо заходи загальноекологічного плану (лісові насадження, створення гідроакумулятивних ставків у сухих луговинах, а також відновлення боліт). Велику увагу приділяємо і розчистці русел річок, що також дає значний ефект. Хотів би відзначити стратегічну лінію ОДА та зокрема нашого управління щодо ремонту та будівництва гідроочисних споруд. Сталося так, що майже всі гідроочисні споруди в нашій області збудовані ще в часи СРСР і кілька десятиліть їх експлуатували абияк. Технічний ресурс цих споруд давно вичерпався, а фінансування робіт з їх відновлення добитися було нереально. Причому статистично загальна ситуація була далека від критичної, адже основну частину стоків в області продукує Тернопіль, а в обласному центрі очисні споруди працювали без особливих проблем, тому й загальна ситуація в області статистично була непоганою. Але якщо диференційовано підійти до інших населених пунктів Тернопілля, то побачимо жахливу картину, коли бруд просто стікає до річок і, за незначним винятком, очистка практично не проводилася.
Така ситуація змусила нас застосувати дещо нетрадиційний метод — ми змусили підприємства, які здійснюють найбільші стоки, розробити графіки приведення гідро-
очисних споруд до належного стану і забезпечення режиму очистки. І це подіяло, адже невиконання цих графіків призводило до автоматичного непродовження дозволів на водокористування. А самовільний забір води, у свою чергу, призводив до величезних штрафних санкцій. Таким чином за кілька років нам вдалося практично на 100% охопити проектами будівництва нових і ремонту діючих каналізаційних станцій всю область. А наступним кроком стало будівництво каналізаційних станцій. На щастя, у цьому плані нас підтримав голова ТОДА Степан Барна. Він не раз заявляв, що будівництво каналізаційних очисних споруд має бути пріоритетом у нашій області, і очільник області багато що робить в цьому напрямку.
— А скільки каналізаційних станцій уже збудовано або відремонтовано останнім часом?
Олександр Панчук: — Зазначу, що скиди ЖКГ складають приблизно 80% від усіх забруднень водних ресурсів, тому ремонт та будівництво гідроочисних споруд є першочерговим завданням. Так, у 2015 р. завдяки розробці проектно-кошторисної документації збудовано шість каналізаційних очисних споруд у райцентрах, містечках і селищах міського типу, де є централізоване водопостачання. Торік ми додали ще п’ять таких об’єктів. Тобто, за два роки ввели в експлуатацію 11 каналізаційних очисних споруд, тоді як за попередні два десятиліття жодного такого об’єкта в області ані не збудували, ані не відремонтували.
Одинадцять нових об’єктів, за нашими підрахунками, дозволили за добу очищати 2800 куб. м зворотних вод, які до того скидали без очистки в поверхневі води. При маловодді таке забруднення збільшувало техногенний тиск на водні об’єкти.
— Одинадцять нових каналізаційних очисних споруд — наскільки це великий внесок у покращання стану довкілля нашої області?
Олександр Панчук: — Давайте рахувати разом. Якщо в області нині більше 30-ти таких об’єктів, то 11 — третина від загальної кількості. І це зроблено протягом двох років! Відзначу, що цього року на конкурс об’єктів, які будуть фінансуватися з Держфонду регіонального розвитку, подано ще 18 таких споруд. Тобто можемо сподіватися, що цьогоріч відбудують ще кілька очисних станцій. Якщо взяти до уваги, що до 2015 р. на цілу область на більш-менш задовільному рівні працювали лише п’ять очисних об’єктів, то зрозуміло, що ми за короткий час вийшли на дуже високі показники.
Орест Сінгалевич: — Я би ще відзначив той факт, що позиція місцевої влади щодо очистки водних ресурсів останнім часом значно змінилася. Тепер уже всі зрозуміли важливість цієї проблеми і самотужки намагаються шукати джерела фінансування таких проектів. Більшість голів місцевих громад налаштовані і зацікавлені уже найближчим часом вирішити цю проблему, і якщо ситуація буде змінюватися такими темпами, то, гадаю, до кінця 2020 року нам вдасться повернути чистоту річкам та водоймам області, а нинішній безлад залишиться у минулому.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
