Чи згодні Ви, що іноді важко пояснити, чому у Вас ще є до когось почуття? Чому з одними людьми щось “клацає”, чому раптом Ви відчуваєте певний зв’язок з незнайомцем? Таке відчуття, що сам Господь зводить нас з певними людьми, тому що в цей момент вони потрібні в нашому житті. Це люди, які дадуть нам важливі уроки про життя і про нас самих.
На те є причина, чому нас тягне до певних людей. Озираючись назад, я розумію, що немає жодної людини, з якою я відчувала зв’язок, який би не навчив мене чомусь, який би не зіграв в моєму житті важливу роль.
Іронія в тому, що більшість цих людей були тимчасовими, тому що їх метою було показати мені інший шлях, а потім звільнити мене.
Іноді сцена вашого життя визначає, який тип людей Ви притягуєте, і думаю, в цьому і є краса віри, коли Бог посилає вам саме того, хто потрібен Вам в цей час. Він через цих людей дає Вам відповіді, яких Ви шукали. Він навчає Вас, зближуючи з людьми, які відкривають те хороше, що є у Вас.
Просто іноді ми намагаємось зробити цих тимчасових людей постійними, але це не їхня роль. Вони не повинні залишатись в нашому житті назавжди. Бог визначив їхню тимчасову роль. Бог визначив, щоб вони зробили нас кращими для тих, хто повинен залишитись з нами назавжди.
Проблема в тому, що ми починаємо переживати, коли ці люди йдуть, тому що ми не вміємо відпускати. Ми не розуміємо, чому у нас забирають того, хто є таким прекрасним, того, хто зцілив нас. Але якщо подумати, що залишившись у вашому житті, краса цих людей розвіється, а їхня любов помре, то ця історія вже не буде настільки окриленою і вони стануть тягарем, який ми не повинні нести.
Щоб відпустити, потрібна віра. Віра в те, що цю історію краще залишити такою, якою вона є. Такою, якою вона і повинна бути. Якщо її переписати, то все тільки зіпсується. Якщо щось змінити, хепі-енду не буде.
Можливо, ці люди – ангели, послані щоб чогось Вас навчити, щоб зцілити Вас, щоб зробити Вас кращими, а коли прийде час, вони відлетять назад. Вони повинні бути ще в чиємусь житті.
Можливо, саме ці люди навчать Вас відпускати, розуміти, що певна частина вашого життя закінчена і вірити, що наступна людина, яку Ви зустрінете, буде саме тою, яка Вам потрібна, навіть , якщо Ви поки що цього не знаєте.
Тому що я знаю, що коли ми зустрінемо людину, яка повинна залишитись з нами назавжди, ми відразу це зрозуміємо, ми впізнаємо її у натовпі, тому що нарешті зрозуміємо різницю між тим, хто зачіпає нашу руку, і тим, хто зачіпає нашу душу.
