Тернопільські валютники бояться грабіжників

Тернопільські валютники бояться грабіжників

А те, що самі міняйли діють поза межами правового поля, схоже, уже нікого не цікавить, у тому числі поліціянтів…

Гучне затримання злочинної групи у Чернівцях, яка спеціалізувалася на розбійних нападах на валютників, зокрема й тернопільських, викликало неабиякий резонанс. Але спочатку – про саме затримання. 10 жовтня у столиці Буковини під час вчинення чергового нападу на чоловіка, який займався валютними операціями, затримали злочинців. Останні встигли побити потерпілого та відібрати в нього гроші. При затриманні зловмисники чинили опір правоохоронцям. Серед перехожих ніхто не постраждав.

На місці події вилучили кастет, молоток, зброю, а також 860 тисяч гривень та 12 тисяч євро, які нападники відібрали у потерпілого.

Задокументовано причетність учасників цієї групи до 10-ти розбоїв на території п’яти регіонів України. Загальна сума завданих ними збитків сягає 30 мільйонів гривень, повідомили у поліції.

До документування діяльності злочинної групи та  затримання були залучені працівники департаменту карного розшуку Національної поліції України, оперативники карного розшуку Житомирської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Так от, реакція людей у соціальних мережах на таке повідомлення доволі неоднозначна. Дехто скептично зауважував: всім відомо, що валютників «кришує» поліція, от поліціянти нарешті відробили за той податок, який їм постійно сплачують валютники. Цікаво, що такої думки дотримується значна кількість користувачів соціальних мереж.

З огляду на те, як привільно почуваються тернопільські валютники, можна припустити, що «індульгенція» у них таки є. Скажімо, на тернопільському ринку та біля автовокзалу міняйлів стільки, що уже важко їх оминути. Навіть на стільцях посеред натовпу сидять.

Між тим, статтю 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «Порушення правил про валютні операції» – ніхто не відміняв. Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Але, схоже, ця норма закону поступово стає «мертвою». У реєстрі судових рішень я налічила 13 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею у межах області у цьому році. Причому остання постанова датована ще березнем. Якщо проаналізувати ці судові справи, мимоволі виникає підозра – протоколи про адміністративні правопорушення складали задля «галочки», бо майже в усіх випадках йдеться про купівлю-продаж 5-10 доларів чи євро. Про справжні розмахи валютного обігу поза стінами фінансових установ можна хіба здогадуватися.

Адміністративні стягнення для валютників, яким випала роль правопорушників, – як укус комара. Попередження або 510 гривень штрафу, конфіскація предмету правопорушення – 5-10 доларів чи євро та сплата судового збору у розмірі 352 гривні. Невелика втрата для того, хто щодня вистукує на калькуляторі суми з багатьма нулями.

В області, де заробітчанство стало основним заняттям, валютні обміни – насущна справа. Валютники пропонують вигідніший курс, і люди йдуть до них. Усе безпечно, відкрито – ніхто не ховається. «Євро, долари, злоті?» – закликають чоловіки і жінки з «колодою» валюти у руках. І ніхто з місця не зрушить при появі поліцейських погонів. Таке привселюдне відкрите протизаконня не додає віри людям, що у цій державі насправді борються за закон і порядок.

Ольга КУШНЕРИК






Loading...


Loading...

Немає коментірів для відображення.

Написати коментар

You must be Logged in to post a comment.