Історія тернополянина, який за три місяці підкорив Норвегію (Фото)

Історія тернополянина, який за три місяці підкорив Норвегію (Фото)

Не знаю хто як, проте я марю Норвегією. Для мене це країна гір і снігів, полярного сяйва і… оленів. Дещо іншої думки про неї наш сьогоднішній герой тернополянин Владислав.

Неймовірна історія тернополянина, який за 90 днів підкорив Норвегію (Фото)

Неймовірна історія тернополянина, який за 90 днів підкорив Норвегію (Фото)

– Я закохався у цю країну років десять тому, ще як вперше приїхав туди. Тоді я був молодим-зеленим, кров кипіла, а плани були наполеонівські. Норвегія здалась мені дуже спокійною, але при тому живою, надзвичайно красивою й емоційною країною. Стільки всього мені сподобалося, що я поставив собі за мету там жити.

– І як швидко це здійснилося?

– Буквально роки за три. В Україні завершив навчання, отримав диплом програміста, підівчив мову та вирушив на пошуки щастя й нового життя.

– З чого це нове життя починалося?

– В першу чергу з вибору міста. Я їхав навмання, маючи при собі невелику валізу, диплом, перекладений на їх мову та завірений нотаріально, документи й деякі заощадження. Це була своєрідна авантюра, адже я розумів, що якщо почну тягнути з переїздом, то навряд чи він відбудеться. До того ж, батьки були проти, казали, що я нічого доброго там не знайду.

Я вирішив зупинитися у столиці – в Осло. По-перше, хоч це і найбільше в країні місто, воно дуже спокійне, майже таке як Тернопіль. По-друге, там було більше шансів знайти роботу, адже хто знає, чи програмування сильно розвинуте в менших містах (принаймні я того не знав, тому це й стало поштовхом).

По-третє, мені сподобалося саме місто, його оформлення тощо. Я був ще у кількох містечках і вони здалися мені аж занадто спокійними, у них можна було заснути.

– Що було по приїзді?

– Перший місяць я працював барменом і жив у маленькій кімнаті. Власник бару виявився дуже привітним і добрим. Він розповів про звичаї й особливості законів, про те, де мені можна знайти роботу за професією і навіть як залишитися тут офіційно. До того ж, завдяки цій роботі я добряче підівчив мову, адже вона дуже складна, як на мене, то навіть важча за англійську.

Я мав право перебувати у Норвегії офіційно лише 90 днів. Десь день на сороковий я вирішив брати бика за роги. Тут є одна компанія – філіал американської – яка займається написанням й тестуванням різних програм. Прийшов до них, напросився на зустріч до заступника керівника відділу й розказав йому свою ситуацію.

Взагалі мені повезло у двох аспектах. По-перше, я добре знав і знаю англійську (у компанії спілкуються саме цією мовою). По-друге, на той момент їм був терміново потрібен працівник зі знанням JavaScript – це така мова програмування – бо попередній був змушений взяти лікарняний, а у них «горів» проект. От мені й сказали: «Вкладешся у терміни – робота твоя».

– І що? Ви виконали роботу?

– Я то вклався в дедлайн, але майже закінчився термін мого перебування. Офіційного перебування. У компанії за мою роботу не сказали нічого, проте керівник зауважив, що краще мені поїхати з країни й не порушувати закон, стаючи нелегалом.

І я поїхав. Було дуже образливо, оскільки за роботу мені всю обіцяну суму не виплатили, ще й мрія жити в Норвегії «пішла» коту під хвіст.

Однак буквально через тиждень, як я повернувся на Батьківщину, мені зателефонував той керівник і запропонував офіційну роботу, а також допомогу з оформленням документів для отримання дозволу на проживання. Я залюбки погодився.

– І як воно, коли мрії здійснюються?

– Неймовірно! В дечому було важко. Хоч на роботі всі й говорять англійською, однак у повсякденному житті треба вчити норвезьку й говорити майже завжди нею. Я досі не можу її достеменно вивчити, деколи плутаю що і як має бути.

Важко було й з роботою. Там технології куди розвинутіші, багато чому довело вчитися з нуля, але з часом ставало легше. Як то кажуть, не такий страшний вовк, як про нього говорять.

– Чого Ви досягнули за стільки років?

– Зараз я керівник відділу. Купив машину, невеликий будиночок за містом, обзавівся сім’єю. З часом планую забрати сюди батьків, але вони чомусь вперто не хочуть їхати.

– Що Вам найбільше подобається в Норвегії?

– Полярне сяйво, клімат, люди, природа, оцей внутрішній спокій. З часом я полюбив рибалку, хоча раніше ніколи не розумів, нащо то сидіти як телепню біля води з палкою, намагаючись щось упіймати, коли це можна без проблем купити.

Взагалі Скандинавія дуже сильно відрізняється від слов’янських держав. Тут немає отієї зацикленості на матеріальному. Я не знаю, як доречно пояснити цю різницю, щоб ви й читачі зрозуміли.

– Скільки Ви заробляєте?

– Я не хотів би афішувати цю цифру. Скажу лише те, що з тих грошей можна забезпечити дружину, двох дітей, дещо вислати батькам і, навіть, відкласти на майбутнє.

– Плануєте повернутися в Україну?

– Хіба на кілька днів до батьків, або як екскурсовод для дружини й дітей. Знаєте, я тут досягнув успіху і яким би патріотом не був та як би не любив Батьківщину, але я не хочу жити в державі, у якій немає ладу, де кожен хоче побільше вкрасти, а влада не визнає війну, називаючи її «АТО».

Джерело: “Терноград”






Loading...


Loading...

Немає коментірів для відображення.

Написати коментар

You must be Logged in to post a comment.