Звісно, в першу чергу освячували вони себе правильним християнським життям та участю у Святих Таїнствах Церкви. З іншого боку, через молитву та певні зовнішні обряди, вони освячували свої речі, в тому числі житло та предмети побуту. Історики свідчать, що перші християни зображали знак святого Хреста, або інші християнські символи, на своїй одежі, посуді, дверях будинків та багатьох інших речах.
Особливим чином посвячувались Богу храми та власні помешкання. Звісно, ранні християни не мали такого розвинутого богослужбового чину, який ми з вами маємо сьогодні, однак схематично і по суті, це було теж саме освячення. Складалось воно, як і тепер, з читання молитов, кадіння кімнат кадильним фіміамом, написанням на стінах зображення св.хреста та помазання його святим єлеєм.
Також віддавна існує традиція, що на свято Богоявлення, та кілька днів по цьому (до віддання свята), священик з молитвою відвідує оселі своїх парафіян для того, щоб поблагословити їх агіасмою – освяченою в день Хрещення Господнього водою. Освячена в той день свята вода є великою християнською святинею, та має особливі фізичні й духовні властивості. Знаючи це, віруючі люди з великою радістю хочуть бачити у себе священнослужителів, які молитвою та окропленням освяченою води виганяють з оселі злі сили, та закликають Ангела-охоронця.
Як слід готуватися до цього освячення?
До освячення дому та відвідання його священиком, очевидно, християнину слід готуватися двояким чином: внутрішньо та зовнішньо. З внутрішнього боку, ми повинні мати щире бажання запросити в дім не лише священнослужителя, а й того ангела-охоронця, котрий там охоронятиме нас надалі. Маємо розуміти, що все, що відбуватиметься на наших очах ззовні під час обряду, має також глибокий духовний, внутрішній зміст. Через зовнішні вияви богошанування на нашу оселю сходить ласка Божа та відганяється все лихе й нечисте.
І ось, наше завдання, усвідомлюючи всю важливість такого богослужіння, надалі привести в норму не лише оселю, а й власне життя, живучи за Заповідями Господніми. Якщо люди оселю освячують, а самі залишаються жити в гріху – праця священика не матиме жодного сенсу. Тому, досвідчені духівники рекомендують разом з освяченням своєї зовнішньої оселі – будинку, принагідно приступити до Таїнств Покаяння та Євхаристії, що котрі очищують людину зсередини.
Які предмети потрібні для цього?
Для освячення, чи точніше, благословення оселі священиком в період Йорданських свят з боку прихожан не потрібно нічого особливого. Однак, їм належить заздалегідь привести в належний стан, старанно прибрати всі при приміщення, які планується окроплювати освяченою водою. Деякі священики окроплюють ванні кімнати та туалети, деякі ні. У будь-якому випадку слід шукати здоровий глузд, та не плутати сакральне з профанним.
Як саме відбувається цей обряд?
Хоча в традиції Церкви віддавна існують особливі молитви, зокрема складені святим Проклом, патріархом Вселенським чи святим Софронієм Єрусалимським, сьогодні не існує якогось одного обряду, котрий би в рівній мірі використовувався однаково усіма священнослужителями. Зазвичай, під час співу тропарів та кондака свята Богоявлення, священнослужителі обходять усі кімнати, окроплюючи агіасмою стіни, ікони. Якщо є потреба, то до такої молитви долучається мала ектенія з особливими проханнями за здоров’я, успіх та благословення Господнє жителів дому. Закінчуватись обряд може співом многоліттям родині, під час якого священик дає цілувати усім присутнім хрест та окропляє кожного святою водою. У будь-якому випадку, священик керується або вже усталеною в тій місцевості традицією, або власним пастирським сумлінням.
Чим відрізняється йорданські освячення від освячення нового будинку (майна, новопридбаного транспортного засобу і т. д.)?
З точки зору богослів’я обряд звершений священиком під час Йорданських свят краще буде назвати не освяченням, а благословенням раніше освяченого дому. Повний чин освячення дому звершується після побудови чи вагомого ремонту оселі. При чому, декілька разів: освячують ділянку перед початком будівництва, моляться під час закладення першого каменю та вже потім – перед входом в новий дім.
І далі, щороку в час Богоявлення священнослужителі наче поновлюють ту благодать. То ж, безумовно, слід завжди звертати особливу увагу на те, що повне освячення оселі має особливу духовну вагу, а кожен православний християнин повинен прагнути жити в благословенній церковною молитвою оселі. Скажімо, доцільно освятити дім перед тим, як в нього повернеться з полового будинку мати з дитиною, або коли часто хворіють його мешканці, тощо.
Якщо віруючих багато, а священик – один, то парафіяни повинні розуміти складність ситуації, з якою він зустрічається на практиці. З одного боку душпастир хоче усім без винятку присвятити максимальну увагу та любов, а з іншого – це потрібно робити досить швидко, щоб за час свят завітати до кожної оселі де його чекають. Тому, з уваги на те, що в таких умовах обряд не може бути надто тривалим, по його закінченні краще всього буде одразу домовитись про чергову зустріч, уже для повноцінного спілкування, коли для спілкування пастви з пастирем буде більше часу.
Чи слід все згадане освячувати (чи це на розсуд власника)?
Православні священнослужителі – це не язичницькі шамани. Все, що вони з молитвою звершують, має значення лише тому, що молитва діє не сама по собі, а тільки в міру духовного росту та її наближення до Бога тієї людини, за яку вони моляться.
Для того, щоб «благодать подіяла» не обов’язково виливати на голову людини ціле відро води – достатньо буде лише кілька її крапель. Також не обов’язково, і навіть не завжди доцільно, окроплювати ті приміщення та предмети, які не мають очевидного духовного значення, або можуть використовуватися з гріховними мотивами. Так, скажімо, освячувати школу чи стадіон допустимо, а магазин де продають тютюн та горілку чи дискоклуб – гріховно. Хоча багато священиків цим явно зловживають, і шукають можливості підзаробити багато більше, ніж турбуються про власну душу і про те, що за всі ці дурниці їм у свій час треба буде відповідати.
Основна мета освячення – це не покращення фізичного чи фінансового стану людини, чи якихось інших її зовнішніх ознак і атрибутів. Основна ціль молитви та церковного благословення – турбота про спасіння душі. Всі інші речі, про які ми часто мріємо, це лише один з можливих наслідків нашого духовного благополуччя.
Благословення священиком оселі під час Йорданських свят – чудове духовне підбадьорення людині на її шляху до Божого Царства. Саме Його й навчав Господь шукати перше всього іншого, при цьому нагадуючи, що все інше – їй додасться. (Мф.6:33).
Протоієрей Євген Заплетинюк,
джерело: bogoslov.org
