Горам Карпатам є спокійніша альтернатива – Товтри, вони ж Медобори. На відміну від Карпат та інших гір, ці пагорби – не тектонічного, а органічного походження. В цьому й унікальність. 20-25 мільйонів років тому на місці Поділля плюскотало Сарматське море. І Медобори – це не наслідок зсуву тектонічних плит, а закам’янілий бар’єрний риф, – пише Тернопіль – Файне місто.
“Міфи ми згадаємо, і легенди теж. Туристи люблять легенди – а власне туристів Медоборам і не вистачає. Бо все інше тут вже є. І пам’ятки архітектури, і історія, і печери, і озера, і ліси. Тут гарно. Особливо восени. Наскільки тут гарно, настільки ж і жахливо багато де з інфраструктурою. Але вона й не з’явиться, якщо не буде масового туриста.
Товтри – район карстовий, тут багато печер і гротів, а де печери – там і кажани. Орнітологи можуть сподіватися на фотополювання на яструбів, сапсанів, пугачів, соколів, орлів карликів, сов, чорного лелеку, сірого журавля. Якщо з етимологією слова Медобори все зрозуміло (тут росте чимало медоносних рослин, багато з них характерні для степового клімату), то походження терміну “Товтри” до цього часу невідоме. З червня 1996 р. на території кількох районів Хмельницької області і прилеглих ділянок Тернопільщини діє Національний природний парк “Подільські Товтри”. Площа НПП – 261 316 га.
Мальовнича товтра напроти пам’ятного хреста на Збаражчині – Бабина гора. За переказами, тут стояла церква, яка провалилася під землю разом з парафіянами. Валуни на вершині народна пам’ять вважає закам’янілими татарами. Ще одна легенда стверджує, що від замку до Бабиної гори колись вів шкіряний міст.
У Гримайлові на південь від Скалата замок теж був, лишилися лише підвали – плюс барокова Покровська церква, замучена часом синагога і два несподіваних пам’ятники. Купа каміння біля повороту на Сатанів раптово виявиться монументом Адаму Міцкевичу, а у центрі селища стоятиме погруддя Івана Пулюя, місцевого уродженця. Саме Пулюй у 1881 р. винайшов, а у 1892 р. описав трубку, що випромінює Х-промені, але перша Нобелівська премія у 1901 р. дісталася Вільгельму Рентгену, котрий аналогічний винахід додумався запатентувати. Подумав би подоляк про патентне бюро, лікарі при переломах, може, відправляли б у пулюй-кабінет…”
